інкуб

ІНКУ́Б, а, ч.

У середньовічних легендах країн Західної Європи – розпусний демон.

В епоху середніх віків інкуби часто спокушали черниць (з навч. літ.);

* У порівн. Ватажок Боргман щоночі приходитиме до сплячої Марини, неначе інкуб, аби навіювати спогади (із журн.).

Значення в інших словниках

1. інкуб — -а, ч. Те саме, що інкубус.  Великий тлумачний словник сучасної мови