інкурабельність
ІНКУРА́БЕЛЬНІСТЬ, ності, ж., вет., мед.
Властивість за знач. інкура́бельний.
Інкурабельність легко виявити за станом хворого, коли загальні або місцеві зміни виключають можливість врятувати життя чи повністю відновити здоров'я пацієнта (з навч. літ.);
Зважаючи іноді на занедбаність пухлинного процесу та інкурабельність більшої частини неоперованих пацієнтів, для об'єктивного порівняльного аналізу треба брати початковий стан пацієнта з його історії хвороби (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)