Словник української мови у 20 томах

інкурабельний

ІНКУРА́БЕЛЬНИЙ, а, е, вет., мед.

Те саме, що невиліко́вний.

Паліативна медицина займається соціальною опікою пацієнтів з інкурабельними хворобами (в активній фазі розвитку) та обмеженою тривалістю/прогнозом життя (з наук.-попул. літ.);

Допомога інкурабельним онкологічним хворим не може бути вичерпною, якщо пацієнт не отримав максимально можливих сеансів хіміотерапії (із журн.);

Про інкурабельний стан онкологічного хворого можна повідомити тільки дуже близьким для нього людям (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. інкурабельний — інкура́бельний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. інкурабельний — -а, -е. Невиліковний, невигойний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкурабельний — інкура́бельний (від ін... і лат. curabilis – виліковний) невиліковний, невидужний, невигойний.  Словник іншомовних слів Мельничука