Орфографічний словник української мови

інкурабельний

інкура́бельний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інкурабельний — ІНКУРА́БЕЛЬНИЙ, а, е, вет., мед. Те саме, що невиліко́вний. Паліативна медицина займається соціальною опікою пацієнтів з інкурабельними хворобами (в активній фазі розвитку) та обмеженою тривалістю/прогнозом життя (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. інкурабельний — -а, -е. Невиліковний, невигойний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкурабельний — інкура́бельний (від ін... і лат. curabilis – виліковний) невиліковний, невидужний, невигойний.  Словник іншомовних слів Мельничука