інкурабельний

інкура́бельний

(від ін... і лат. curabilis – виліковний)

невиліковний, невидужний, невигойний.

Значення в інших словниках

1. інкурабельний — ІНКУРА́БЕЛЬНИЙ, а, е, вет., мед. Те саме, що невиліко́вний. Паліативна медицина займається соціальною опікою пацієнтів з інкурабельними хворобами (в активній фазі розвитку) та обмеженою тривалістю/прогнозом життя (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. інкурабельний — інкура́бельний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. інкурабельний — -а, -е. Невиліковний, невигойний.  Великий тлумачний словник сучасної мови