інсулінорезистентність
ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., мед.
Недостатня біологічна активність клітин на дію інсуліну за достатньої його концентрації в крові.
Доведено, що інсулінорезистентність є основою станів, пов'язаних із виникненням цукрового діабету та прогресуванням атеросклерозу (з наук.-попул. літ.);
Інсулінорезистентність розвивається, коли клітини не сприймають інсулін, порушується біологічна відповідь тканин організму на дію інсуліну (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)