інталія

ІНТА́ЛІЯ, ї, ж., мист.

Різьблене зображення у вигляді заглибленого рельєфу на відшліфованій поверхні каменя.

Античні ювеліри володіли неперевершеним мистецтвом гліптики, різьблення по каменю, виготовляли різноманітні геми: печатки-інталії й камеї із сардоніксу (з наук. літ.);

Інталія з'явилась у IV тис. до н. е. в країнах Стародавнього Сходу й особливого поширення набула за часів античності (з навч. літ.);

Інталія використовувалася у світських колах переважно як печатка (із журн.).

Значення в інших словниках

1. інталія — інта́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. інталія — -ї, ж. Різьблене зображення у вигляді заглибленого рельєфу на відшліфованій поверхні каменя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інталія — інта́лія (від італ. intaglio – різьблення) різьблене зображення у вигляді заглибленого рельєфу на відшліфованій поверхні каменя.  Словник іншомовних слів Мельничука