інтерв'юер
ІНТЕРВ'ЮЕ́Р, ІНТЕРВ'ЮЄ́Р, а, ч.
Той, хто бере, здійснює інтерв'ю.
– Хороша ідея. Може бути корисною. – А чим саме, Семене Семеновичу? – поштиво спитав інтерв'юер із Москви і витер хусткою чоло, на якому від викладу і наслідків обіду виступила пітна вогкість (В. Винниченко);
Сібілла виявилася блискучим інтерв'юєром (І. Роздобудько);
Роками акторка ховалася від набридливих інтерв'юерів – принаймні не була з ними відвертою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)