інтерполятор

ІНТЕРПОЛЯ́ТОР, а, ч.

Аналоговий або обчислювальний пристрій для визначення координат точки, що безперервно рухається аналітично заданою прямою.

Найпростішим прикладом аналогового лінійного інтерполятора є потенціометр: якщо напруга пропорційна довжині робочого ходу інструмента, то сигнал з повзунка потенціометра буде пропорційним поточному положенню інструмента (з наук.-попул. літ.);

Потенціометр у схемі лінійного інтерполятора керує рухом робочого органа за однією з осей координат (з навч. літ.);

Інтерполятор застосовують у верстатах та агрегатах з програмним керуванням (із журн.).

Значення в інших словниках

1. інтерполятор — Интерполятор — interpolator — Interpolator — обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій, встановлення координат точки, яка безперервно рухається по кривій з заданими параметрами на площині або у просторі.  Гірничий енциклопедичний словник
2. інтерполятор — рос. интерполятор обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій.  Eкономічна енциклопедія
3. інтерполятор — інтерполя́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. інтерполятор — -а, ч. Обчислювальний пристрій для визначення координат точки, що неперервно рухається по кривій з заданими параметрами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інтерполятор — інтерполя́тор обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій.  Словник іншомовних слів Мельничука