інтеріоризуватися
ІНТЕРІОРИЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док., псих.
1. Формувати внутрішньо психологічні типи поведінки через оцінку зовнішніх дій.
Включення в діяльність дозволяє інтеріоризуватися в ній, на собі відчути характер складу міжособистісної взаємодії (з наук. літ.).
2. тільки недок. Пас. до інтеріоризува́ти.
Конфлікт спершу виникає в зовнішньому щодо людини світі, а вже потім інтеріоризується особою (з наук. літ.);
Зовнішня діяльність дитини може переходити у внутрішню діяльність, зовнішній прийом нібито вростає і стає внутрішнім, інтеріоризується нею (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)