інтеріоризуватися

ІНТЕРІОРИЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док., псих.

1. Формувати внутрішньо психологічні типи поведінки через оцінку зовнішніх дій.

Включення в діяльність дозволяє інтеріоризуватися в ній, на собі відчути характер складу міжособистісної взаємодії (з наук. літ.).

2. тільки недок. Пас. до інтеріоризува́ти.

Конфлікт спершу виникає в зовнішньому щодо людини світі, а вже потім інтеріоризується особою (з наук. літ.);

Зовнішня діяльність дитини може переходити у внутрішню діяльність, зовнішній прийом нібито вростає і стає внутрішнім, інтеріоризується нею (з навч. літ.).