інтеріоризувати

ІНТЕРІОРИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, псих.

Формувати внутрішні структури людської психіки через засвоєння зовнішньої соціальної поведінки.

Універсальна здатність людини інтеріоризувати, архівувати й реінтерпретувати інформаційний потік і зберігати найсуттєвіше у вигляді певних згустків пам'яті потенційно закладена у свідомості (з наук. літ.);

Цінність набуває спонукальної сили мотиву діяльності тоді, коли індивід інтеріоризує її, що мотивує чітке формулювання мети своєї діяльності (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me