інтеріоризований

ІНТЕРІОРИЗО́ВАНИЙ, а, е, псих.

Дієпр. пас. до інтеріоризува́ти.

Взаємодія безпосередньої реальності та біологічно й символічно інтеріоризованої реальності є основним чинником еволюції людини на її шляху від виду до роду (з наук.-попул. літ.);

Чесноти є цінностями або нормами персональних основних настанов. Інтеріоризовані уподобання можна назвати похідними чеснотами, інтеріоризовані значущі норми – первинними чеснотами (з навч. літ.).