1. Словник української мови у 20 томах

інтим

ІНТИ́М, у, ч., розм.

Про інтимну обстановку, про інтимний зв'язок.

Дуже, видно, заскучала Вірунька за Іваном, коли аж про таке заговорила, про інтими свої (О. Гончар);

А інтим, як не візьми, це глибоко особисте, внутрішнє, сокровенне (Л. Костенко);

Наступила незручна мовчанка, наче між нами намічався інтим (Любко Дереш);

У поезії Дмитра Павличка гармонійно поєднуються заклична сурма і скрипка ніжного інтиму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтим — інти́м іменник чоловічого роду інтимна обстановка Орфографічний словник української мови
  2. інтим — -у, ч. 1》 Стосунки задушевної чи любовної близькості. 2》 Затишна обстановка, що сприяє відвертості, близькості. 3》 Те, що стосується приватного життя, є потаємним, особистим. Великий тлумачний словник сучасної мови