Словник української мови у 20 томах

інтифада

ІНТИФА́ДА, и, ж.

У палестинців – боротьба за звільнення окупованих територій, утворення самостійної держави.

У розпеченому пустельному повітрі другої інтифади палестинців (народного повстання) ізраїльські будівничі почали зводити восьмиметрову стіну між Східним Єрусалимом та Західним берегом річки Йордан (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. інтифада — інтифа́да іменник жіночого роду повстання — араб.  Орфографічний словник української мови