Словник української мови у 20 томах

інтубувати

ІНТУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, вет., мед.

Здійснювати інтубацію.

У складних клінічних випадках можна спробувати інтубувати пацієнта на тлі використання інгаляційних анестетиків (з наук. літ.);

За відсутності самостійного дихання продовжують штучну вентиляцію легень до його появи і передбачають потребу інтубувати трахею (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)