інтуїтивність
ІНТУЇТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. інтуїти́вний.
У середині ХІХ ст. художність почала протиставлятися раціональності як утілення інтуїтивності, вільності мислення, містичного медитативного натхнення (з наук. літ.);
Чоловіча раціональність повинна доповнюватися жіночою інтуїтивністю, жорсткість і певна прямолінійність – емоційним інтелектом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)