інфернальний

ІНФЕРНА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн.

Пекельний, диявольський.

Дмитро відчував серцем, печінкою, спинним мозком: Вероніку погубив той нижчий, інфернальний світ, з якого він її, виходить, так і не вирвав (Є. Кононенко);

Вона сама себе вважала “чорною”, писала інфернальні віршики і відловлювала галюцинації (І. Карпа);

У статті зроблено спробу на матеріалі роману В. Винниченка “Поклади золота” проаналізувати інфернальний складник символу золота із залученням матеріалів з міфології, фольклору, релігії, філософії (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. інфернальний — Пекельний  Словник чужослів Павло Штепа
2. інфернальний — інферна́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. інфернальний — -а, -е. Пекельний, потойбічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інфернальний — інферна́льний (лат. infernalis, від inferna – підземне царство) пекельний, підземний.  Словник іншомовних слів Мельничука