Словник української мови у 20 томах

інцидентний

ІНЦИДЕ́НТНИЙ, а, е, мат.

Який прилягає до чого-небудь, належить чому-небудь (про відношення між неоднорідними елементами геометричного об'єкта).

Будь-який елемент мережі інцидентний хоча б одному елементу іншого типу (з наук. літ.);

Якщо в просторі точка інцидентна лінії, то проекція цієї точки належить проекції лінії (з наук.-техн. літ.);

Ребро, яке з'єднує дві вершини графа, є інцидентним цим вершинам, а самі вершини інцидентні ребру (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. інцидентний — -а, -е. Прикм. до інцидент.  Великий тлумачний словник сучасної мови