інцидентність
ІНЦИДЕ́НТНІСТЬ, ності, ж.
1. мат. Властивість за знач. інциде́нтний; відношення належності (зв'язку, з'єднання) між основними об'єктами геометрії.
При розгляді орграфів розрізняють позитивну інцидентність, коли дуга виходить із вершини, і негативну інцидентність, коли дуга заходить у вершину (з наук. літ.);
Суміжність відображає зв'язок між однорідними елементами графа, а інцидентність – між його неоднорідними елементами (з навч. літ.).
2. вет., мед. Кількість уперше виявлених випадків якої-небудь хвороби, показник темпу її поширення.
Різниця між інцидентністю захворювання на когнітивну дисфункцію в післяопераційний період у досліджуваній і контрольній групах пацієнток середнього віку є статистично достовірною (з наук. літ.);
Імуноферментний метод діагностики лейкозу у великої рогатої худоби та оздоровчі заходи дають змогу значно знизити інцидентність захворювання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)