іредентизм
ІРЕДЕНТИ́ЗМ, у, ч.
У міжнародному праві – політика держави, а також політичний рух іреденти, спрямовані на об'єднання народу, нації, етносу іншої держави на підставі етнічної належності та (або) попереднього володіння.
Іредентизм є формою етнічної мобілізації, яка передбачає возз'єднання території, на якій проживають члени іреденти, з територією титульного етносу (з наук.-попул. літ.);
Найвідомішим є іредентизм італійський (кінець XIX – перша половина XX ст.), угорський (у Північній Трансильванії), румунський (ідея Великої Румунії), німецький (Південний Тироль) (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)