іредента

ІРЕДЕ́НТА, и, ж.

Значна частина етносу (етнічної спільноти), компактно розселеного в державах, що межують з його історичною батьківщиною.

Найочевиднішими ареалами розселення іреденти є прикордонні території (з навч. літ.);

Усі етнічні групи будь-якої країни можна розділити на дві частини – іреденти та діаспори (із журн.).

Значення в інших словниках

1. іредента — Іреде́нта (іт.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)