іржавець

ІРЖА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм., рідко.

1. Іржаве болото, річка.

В долині тече лісова річечка, болітце, іржавець (К. Гордієнко).

2. Покритий іржею залізний предмет.

Подекуди скриплять іржавці в дверях тих, що відчиняються нам (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. іржавець — див. болото  Словник синонімів Вусика
2. Іржавець — Іржа́вець, -вця, -вцеві, в -вці (м.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)