іржавець

ІРЖА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм., рідко.

1. Іржаве болото, річка.

В долині тече лісова річечка, болітце, іржавець (К. Гордієнко).

2. Покритий іржею залізний предмет.

Подекуди скриплять іржавці в дверях тих, що відчиняються нам (П. Тичина).