іридодіагностика
ІРИДОДІАГНО́СТИКА, и, ж., мед.
Діагностика стану внутрішніх органів людини за структурою райдужної оболонки ока.
Перші публікації основоположників методу іридодіагностики збіглися з початком ХХ ст. (з навч. літ.);
Іридодіагностика дає змогу розпізнавати набуті й спадкові захворювання людини (із журн.);
Іридодіагностику більшість фахівців визнає одним із методів нетрадиційної медицини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)