Словник української мови у 20 томах

іррадіаційний

ІРРАДІАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец.

Стос. до іррадіації, пов'язаний з нею.

У науковій статті відповідно до принципів побудови іррадіаційних полів досліджуються питання впливу кольору (довжини хвилі) та яскравості об'єкта на оптичні ілюзії людини (з наук. літ.);

Під час ознайомлення дитини з новою вправою характерні іррадіаційний процес збудження й недостатність внутрішнього гальмування (з наук.-попул. літ.);

Незворотний пульпіт характеризується іррадіаційним болем (із журн.);

Гра слів і каламбур мають значну виразну силу, що зумовлює їхній іррадіаційний вплив на широкий контекстний діапазон (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)