Словник української мови у 20 томах

іскроутворювальний

ІСКРОУТВО́РЮВАЛЬНИЙ, а, е, спец.

Пов'язаний з іскроутворюванням.

Займання вибухової суміші може статися під час увімкнення будь-якого побутового електроприладу або застосування іскроутворювального пристрою чи відкритого вогню (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. іскроутворювальний — -а, -е. Стос. до іскроутворення.  Великий тлумачний словник сучасної мови