ґаздівський

ҐАЗДІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал.

Прикм. до ґа́зда.

– Хто ти такий, леґіню? – Я? Ґаздівський син (Г. Хоткевич);

Ось крізь сон один [наймит] скрикає лячно, різко так: Навіть в сні його лякає Ґаздівський кулак! (І. Франко);

Він був багатший, як інші ґаздівські сини (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. ґаздівський — ґазді́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ґаздівський — -а, -е, зах. Прикм. до ґазда і ґаздівство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ґаздівський — Ґазді́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ґаздівський — Ґаздівський, -а, -е Хозяйскій.  Словник української мови Грінченка