ґвалтовний
ҐВАЛТО́ВНИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Який сповіщає про небезпеку, кличе на допомогу.
Притиснені туманом, моторошно кублилися по землі ґвалтовні крики (Я. Качура);
Ґвалтовне бамкання попливло над Мирославом (О. Ільченко).
2. Швидкий, навальний, несподіваний.
– Нам відмовив Аксак, мабуть, тому, що наша справа цивільна, а тут наїзд ґвалтовний, грабіжництво та душогубство – карна справа (З. Тулуб);
Що мало порятувати самого Артура Пепу? Ґвалтовне розлучення? Спалення мостів і втеча за межі видимого світу? (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)