ґвалтовно
ҐВАЛТО́ВНО, ҐВАЛТО́ВНЕ, присл., розм., рідко.
1. Із сильним звуком, криком, галасом.
Чорти об чімсь [про щось] радились і ґвалтовно гомоніли, часто згадуючи ляхів і козаків (О. Стороженко);
Дзвінок відеоселектора пролунав несподівано, навіть ґвалтовно (О. Тесленко).
2. Застосовуючи силу; насильно.
– То повинен ти, – кажуть, – Семене, тому голому козакові спосіб дать, щоб він у того проклятущого оконома [економа] свою сорочку й штани ґвалтовне одібрав (Д. Мордовець);
Він [Тарас Шевченко] собі здався .. дубком, якого вирвали з його землі й ґвалтовно пересадили на це каміння (Василь Шевчук).
3. Дуже швидко, не гаючись.
– Мушу поспішати, і то ґвалтовно (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)