Словник української мови у 20 томах

ґелґнути

ҐЕ́ЛҐНУТИ, не, док.

Однокр. до ґе́лґати.

Голосно ґелґнув у лузі старий гусак (В. Логвиненко);

Гусак обурено зашипів на свого нападника, ґелґнув і з розпростертими крилами кинувся навтьоки (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ґелґнути — ґе́лґнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ґелґнути — -не. Однокр. до ґелґати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґелґнути — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док.  Словник синонімів української мови