ґелґнути
ҐЕ́ЛҐНУТИ, не, док.
Однокр. до ґе́лґати.
Голосно ґелґнув у лузі старий гусак (В. Логвиненко);
Гусак обурено зашипів на свого нападника, ґелґнув і з розпростертими крилами кинувся навтьоки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ҐЕ́ЛҐНУТИ, не, док.
Однокр. до ґе́лґати.
Голосно ґелґнув у лузі старий гусак (В. Логвиненко);
Гусак обурено зашипів на свого нападника, ґелґнув і з розпростертими крилами кинувся навтьоки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)