ґерґнути
ҐЕ́РҐНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до ґерґота́ти, ґерґоті́ти.
Подружжя гусей підійшло до колодязя, пересвідчилося, що біля колодязя води нема, гуска ґерґнула гусакові: “Дивно!” (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)ҐЕ́РҐНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до ґерґота́ти, ґерґоті́ти.
Подружжя гусей підійшло до колодязя, пересвідчилося, що біля колодязя води нема, гуска ґерґнула гусакові: “Дивно!” (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)