ґерґнути
ҐЕ́РҐНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до ґерґота́ти, ґерґоті́ти.
Подружжя гусей підійшло до колодязя, пересвідчилося, що біля колодязя води нема, гуска ґерґнула гусакові: “Дивно!” (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґерґнути — ґе́рґнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ґерґнути — -не. Однокр. до ґеорґотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґерґнути — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док. Словник синонімів української мови