1. Словник української мови у 20 томах

ґерґотання

ҐЕРҐОТА́ННЯ, ҐЕРҐОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ґерґота́ти, ґерґоті́ти і звуки, утворювані цією дією; ґерґіт.

Позирав [Мика] на блискучі автомати, вслухався в різке ґерґотання (В. Бабляк);

Часто, підходячи до їх мешкання, я зачував ще здалека страшенне ґерґотіння (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґерґотання — ґерґота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ґерґотання — ґерґотіння, -я, с. Дія за знач. ґерґотати, ґерґотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґерґотання — Ґерґота́ння, -ня и ґерґотіння, -ня с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ. Словник української мови Грінченка