ґерґотання
Ґерґота́ння, -ня и ґерґотіння, -ня
с.
1) Крикъ гусей, индюковъ.
2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґерґотання — ҐЕРҐОТА́ННЯ, ҐЕРҐОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ґерґота́ти, ґерґоті́ти і звуки, утворювані цією дією; ґерґіт. Позирав [Мика] на блискучі автомати, вслухався в різке ґерґотання (В. Бабляк); Часто, підходячи до їх мешкання, я зачував ще здалека страшенне ґерґотіння (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- ґерґотання — ґерґота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ґерґотання — ґерґотіння, -я, с. Дія за знач. ґерґотати, ґерґотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови