Словник української мови у 20 томах

ґеґнути

ҐЕ́ҐНУТИ, не, док.

Однокр. до ґе́ґати.

* Образно. Гуся меншого теж цілую, а разом з тим прошу його “смикнути за перину [пір'їну], щоб ґеґнув” (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ґеґнути — ґе́ґнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ґеґнути — -не, док. Однокр. до ґегати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґеґнути — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док.  Словник синонімів української мови