ґеґнути
ҐЕ́ҐНУТИ, не, док.
Однокр. до ґе́ґати.
* Образно. Гуся меншого теж цілую, а разом з тим прошу його “смикнути за перину [пір'їну], щоб ґеґнув” (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґеґнути — ґе́ґнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ґеґнути — -не, док. Однокр. до ґегати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґеґнути — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док. Словник синонімів української мови