ґеґекати

ҐЕҐЕ́КАТИ, аю, аєш, недок.

1. Видавати звуки “ґе-ґе“ (про гусей); ґеґати.

Гуси ґеґекають, качки кахкають (Г. Квітка-Основ'яненко);

Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила [закрила] дорогу гусяча череда, що саме висипала, ґеґекаючи, з брами на вулицю (М. Коцюбинський).

2. Видавати звуки, схожі на ґеґекання гусей.

Маленький пастушок задерикувато ґеґекав до гусака, а той, витягнувши шию і розвівши убік крила, сичав і підскакував до його босих ніг (із журн.).