1. Словник української мови у 20 томах

ґеґекання

ҐЕҐЕ́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. ґеґе́кати.

Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґеґекання бійців нагадувало ярмарок (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґеґекання — ґеґе́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ґеґекання — -я, с. Дія за знач. ґеґекати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови