ґлей
ҐЛЕЙ, ю, ч.
Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи і т. ін.).
Ніхто, як він, не вмів здирати з вишень ґлей (В. Сосюра);
* У порівн. – Я видирався ще й на вищі сосни. На них смола так живицею до підошви береться, як ґлей (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)