ґуґля
ҐУ́ҐЛЯ², і, ж., діал.
Старовинний верхній одяг із білого або сірого домотканого сукна, обшитий шнурками, і з каптуром.
Вимився [Павло], зачесався, чомусь ще ґуґлю накинув й подався через гору до Ясіня (У. Самчук);
Ґуґля – це дуже старий вид одежі, що колись був у щоденному вжитку наших предків, а тепер вживається на Гуцульщині .. лише як ритуальний одяг на весіллі (О. Воропай);
* Образно. Зелені гори, убравшись у білі ґуґлі, прислухалися чуйно, як дзвеніло на небі золото зір (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)