будник —
-а, ч. 1》 діал. Сторож, будочник. 2》 заст. Робітник на поташному заводі, на буді.
Великий тлумачний словник сучасної мови
будник —
БУ́ДНИК, а, ч. 1. діал. Сторож. Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, який стоїть біля своєї хати (О. Маковей). 2. заст. Робітник на поташному заводі, на буді. Старий будник.
Словник української мови у 20 томах
Будник —
Бу́дник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
будник —
СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст.
Словник синонімів української мови
будник —
БУ́ДНИК, а, ч. 1. діал. Сторож, будочник. Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати (Мак., Вибр., 1954, 37). 2. заст. Робітник на поташному заводі, на буді.
Словник української мови в 11 томах