Значення в інших словниках
-
верв —
верв іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
верв —
І, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв'язані круговою порукою. Щоб раювали тонкоспіві верві із полювань...(ЗД:72).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
верв —
-і, ж. Давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
верв —
ВЕРВ, і, ж., іст. У IX–XIII ст. – давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою. Приславське городище – людне городище, як і вся приславська верв. Є його, люду, за загорожею, є й поза загорожею (Д.
Словник української мови у 20 томах
-
верв —
ВЕРВ, і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв’язані круговою порукою. Спільним добром верві були лісові вгіддя та вигони (Іст. СРСР, І, 1956, 34).
Словник української мови в 11 томах