вспак — Словник застарілих та маловживаних слів

вспак — (успак), присл., розм. Назад; у протилежний бік. Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий, за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31); Тільки сіль, і вода, і житняк, і світанок, і ніч, і стозора небезпека, і сонна і хора ця душа — вирушає успак! (П-1:105). Словник поетичної мови Василя Стуса