затяг —
за́тяг іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
затяг —
-у, ч., іст. Військовий загін із найманців.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затяг —
ЗАТЯ́Г, у, ч., заст. Навербований військовий загін. Ой, де ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні, водячи затяги (з народної пісні); – Можна уявити, як затяги поперелякувалися! У мене кілька тисяч добірного війська, гармати, а в них – один мушкет на трьох лотрів (В. Чемерис).
Словник української мови у 20 томах
затяг —
Затя́г, -гу м. Навербованный отрядъ войска. КС. 1883. IV. 751; II. 298. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги! н. п.
Словник української мови Грінченка