затяг

ЗАТЯ́Г, у, ч., заст.

Навербований військовий загін.

Ой, де ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні, водячи затяги (з народної пісні);

– Можна уявити, як затяги поперелякувалися! У мене кілька тисяч добірного війська, гармати, а в них – один мушкет на трьох лотрів (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. затяг — за́тяг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. затяг — -у, ч., іст. Військовий загін із найманців.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затяг — Завербований загін війська  Словник застарілих та маловживаних слів
4. затяг — Затя́г, -гу м. Навербованный отрядъ войска. КС. 1883. IV. 751; II. 298. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги! н. п.  Словник української мови Грінченка