згола —
присл., діал. Цілком, зовсім. || У цілому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
згола —
ЗГО́ЛА́, присл., діал. Цілком, зовсім. Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов — І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (Стар., Вибр., 1959, 32); // В цілому. Він скаже, що згола порядки всі лихії (Сам., І, 1958, 176).
Словник української мови в 11 томах
згола —
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Словник української мови Грінченка