згола
ЗГО́ЛА́, присл., діал. Цілком, зовсім.
Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов — І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (Стар., Вибр., 1959, 32);
// В цілому.
Він скаже, що згола порядки всі лихії (Сам., І, 1958, 176).
Словник української мови (СУМ-11)