зголений

ЗГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зголи́ти;

// зго́лено, безос. присудк. сл.

*Образно. Метрів шістдесят лишилося димаря, а метрів сорок примірно снарядами зголено (Вол., Озеро.., 1959, 10).

Значення в інших словниках

1. зголений — зго́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зголений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зголити. || зголено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови