1. Словник української мови в 11 томах

зголений

ЗГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зголи́ти;

// зго́лено, безос. присудк. сл.

*Образно. Метрів шістдесят лишилося димаря, а метрів сорок примірно снарядами зголено (Вол., Озеро.., 1959, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зголений — зго́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зголений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зголити. || зголено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови